Державне управління - це діяльність органів державної влади, місцевих адміністрацій та посадових осіб, спрямована на практичну реалізацію прийнятих рішень; адміністративно-бюрократичний вимір політики.
Поняття та принципи державного управління
Загалом державне управління полягає в реалізації владних повноважень з адміністративного управління активами, які перебувають у державній або комунальній власності. У міру того як відповідні інститути та посадові особи виконують свої функціональні обов 'язки, в громадській думці складається враження про ефективність роботи держави в цілому. Виділяють такі основні принципи державного управління:
- Практична реалізація розроблених законів, прийнятих розпоряджень та рішень на всіх рівнях державної влади.
- Виконавча діяльність місцевих адміністрацій та органів комунального управління.
- Робота, спрямована на раціоналізацію соціальної, економічної, правової та громадської діяльністю людей. Принципи державного управління в цьому випадку визначають системність і послідовність адміністративної активності бюрократичної системи. Розгляньмо цей пункт більш детально.
Принципи державного управління у сфері бюрократичного виробництва
Бюрократія, особливо сильна, заснована на раціональних і правових принципах, є основою будь-якої держави. Така раціоналізація повинна базуватися на певних складових, які не дозволяють окремому чиновнику або структурі спекулювати своїми повноваженнями. Зокрема:
- Взаємозалежність усіх структурних підрозділів, департаментів та відділів. Це означає, що адміністративно-бюрократична структура повинна вибудовуватися не тільки відповідно до традиційного вертикально-ієрархічного плану, але і припускати введення горизонтальних управлінських зв 'язків між структурними одиницями і чиновниками, тобто на персональному рівні.
- Внутрішні принципи державного управління. Чиновник не зустрічається і не контактує з громадянином за жодних обставин, інакше виникають "природні" передумови для корупції.
- Системний підхід, при якому адміністративна структура створюється на основі замкнутого "бюрократичного виробництва" з чітким управлінським функціоналом, який не дублює повноваження інших органів.
- Аналітичний прорахунок можливих наслідків. Якщо розбирати ієрархію адміністративної машини, то виходить, що більш висока ланка несе велику відповідальність, ніж нижча. Це означає, що системи набору та рекрутингу держслужбовців повинні враховувати фактори професіоналізму та спеціалізації в певній галузі держуправління.
- Синтетичність - вибір кандидатів для керівних посад ґрунтується переважно на пріоритетності ("синтезі") двох критеріїв. Перший - високі менеджерські здібності, вміння керувати людьми, швидко орієнтуватися в конкретній ситуації і приймати раціональні рішення. Другий - професійні досвід і знання повинні відповідати тій посаді, яку чиновник займає.
Ув 'язнення
Таким чином, принципи державного управління впираються в єдину проблему: як раціоналізувати бюрократичне виробництво? Успішне її вирішення означає знаходження оптимальної форми існування та результативне функціонування адміністративної системи держави.