Капітал як фактор виробництва: визначення та форми трактування даного поняття

Капітал як фактор виробництва: визначення та форми трактування даного поняття

Капітал як фактор виробництва, згідно теорії Маркса, є досить складним поняттям. Зовні він може виступати в певних формах: постійний (засіб виробництва), грошовий (грошові кошти), змінний (люди) і товарний (товари). Однак зазначені матеріальні носії - це не просто капітал, а представлені вони виробничими відносинами.

Визначення

По-перше, капітал як фактор виробництва є самовозростаючою вартістю, яка створюється найманими робітниками. По-друге, капітал є рухом, процесом кругообігу, що проходить різні стадії. Це процес, що полягає в собі три форми кругообігу. Капітал як фактор виробництва є зміною форм вартості. Наприклад, грошова форма змінюється товарною, далі - виробничою, і знову товарною та грошовою. По-третє, капітал не є річчю. Це деяке суспільне ставлення, представлене в речі з доданням їй специфічного суспільного характеру.

Капітал як категорія

Капітал - ресурс тривалого використання, який створюється для виробництва значного числа товарів і послуг. Створення додаткових благ в майбутньому часі передбачає певні витрати ресурсів сьогодні. Тому часто виникає проблема співмірності благ, які можуть вживатися в різних періодах. Капітал як категорія може висловлювати деяку суму грошових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів, що дозволяють їх власнику здійснювати підприємницьку діяльність. Одночасно з цим капітал невіддільний від суспільних відносин, при існуванні яких функціонує така діяльність. Тому він служить стрижнем всієї ринкової системи.

Бухгалтерське та економічне визначення капіталу

Існують й інші визначення. Так, відповідно до бухгалтерського визначення як капіталу визнаються всі активи суб 'єкта господарювання. Згідно з економічним визначенням капітал підрозділюється на реальний, грошовий і товарний.

Історія виникнення

Теорії прибутку і капіталу мають тривалу історію. За допомогою них формується головний стрижень великої кількості економічних теорій. Так, Смітом капітал характеризувався як накопичений запас грошей або речей. Рікардо бачив дане поняття як засоби виробництва.

І тільки Маркс розглядав капітал як фактор виробництва, у формі соціальної категорії. Він стверджував, що капітал є самовозростаючою вартістю, що породжує надбавкову вартість. За теорією Маркса, гроші здатні стати капіталом тільки в тому випадку, якщо на них купуються робоча сила і засоби виробництва. При цьому в якості творця додавальної вартості він називав працю найманих робітників. Прибуток же є перетвореною формою приросту вартості, що розглядається як створення всього капіталу.

Особливості людського фактору

Існує ще одна складова будь-якого виробничого процесу - праця, яка нероздільно пов 'язана з людиною. Тому людський фактор виробництва представлений і інтелектуальною, і фізичною діяльністю з направленням на виробництво благ, а також наданням послуг. Сукупність певних здібностей будь-якої людини, зумовлених спеціальною освітою та професійним навчанням, і формують людський капітал. При цьому капітал і кваліфікація знаходяться в прямій залежності. Від їх ефективної взаємодії залежить і дохід за цим капіталом у вигляді заробітної плати. Сьогодні інвестиційні вкладення в людину - найбільш швидкоокупні та ефективні виробничі витрати. У сучасних умовах господарювання поширеною є теорія виникнення ризику, в основі якої знаходиться положення про необхідність певних коштів, які потрібні для здійснення господарської діяльності та здатні принести або дохід, або збиток. Так, у найманого працівника існує ризик втрати тільки місця роботи, а роботодавець при цьому ризикує втратити капітал.

Визначення підприємницької спроможності

Підприємницька діяльність є специфічним чинником виробництва і передбачає ефективне використання кмітливості, ініціативи та ризику в даному процесі. Підприємницька спроможність як фактор виробництва є особливим видом людського капіталу, який представлений діяльністю з комбінування та координації інших виробничих факторів з метою створення послуг і благ. Специфіка даного різновиду людського ресурсу полягає в бажанні та вмінні у виробничий процес впроваджувати різні нововведення (інновації) у формі нового виробленого продукту, сучасних технологій і форм організації бізнесу з певним ступенем ризику та ймовірністю понесення збитків. За своїми масштабами підприємницька діяльність може бути прирівняна до витрат, пов 'язаних з використанням висококваліфікаційної праці. Існують і різні теорії, що трактують дане поняття. Так, англійським економістом Кантільйоном під підприємцем розумілася людина з нефіксованими доходами. Він володіє здатністю купувати чужі товари за фіксованою ціною, яка йому поки невідома. Тому ризик є основною відмінною рисою підприємця.