Калорійність селера. Хімічний склад і харчова цінність

Калорійність селера. Хімічний склад і харчова цінність

Селер належить до сімейству зонтичних. Це дуже поширена в усьому світі овочева культура. На сьогоднішній день існують десятки видів рослини. Найбільш затребуваним з них вважається селер пахучий. Це дворічна рослина іноді досягає висоти більше 1 метра. Його батьківщиною є Східна Європа і центральна частина Азії. Оптимальним ареалом вважається болотиста місцевість.

У давнину вівоч використовувався як цілющий препарат. Зараз він все частіше служить окрасою столу. У їжу рослину почали вживати лише наприкінці 17 століття. Першими були народи східної та центральної Азії. Потім овоч потрапив на прилавки Америки і Західної Європи. Сьогодні нарівні з пахучим селером вирощуються такі його види, як кореневий і черешковий.

Хімічний склад

Зелень селера збагачена цілим комплексом вітамінів. Серед них перше місце за користь і обсягом займають каротин і аскорбінова кислота. Вітаміну С у цьому овочі майже в 5 разів більше, ніж усіх інших корисних мікроелементів (38 мг на 100 г продукту).

Також варто виділити наявність у складі рослини фолієвої кислоти, ніацинового еквівалента і тіаміну. Стебель селера містить велику кількість піридоксину і рибофлавіну, вітамінів А і Е. У всіх частинах овоча присутні глутамінова і нікотинова кислоти. Не можна не відзначити високий вміст солей, особливо в стеблі рослини.


З мінеральних речовин листя селера слід виділити калій і натрій. Ці елементи займають значну частину всіх корисних мікрокомпонентів рослини. У сумі їх понад 630 мг на 100 г продукту. Крім того, в овочі міститься чимала кількість фосфору і кальцію. З інших мінеральних речовин можна відзначити магній, цинк і залізо. Холестерину в рослині немає.

У корені селера багато аспарагіну, цитрину, ефірної олії, манніту. Також у ньому містяться важливі вітаміни, переважно груп В, С і РР. З інших корисних мікроелементів можна виділити глікозиди, солі калію, аскорбінову і щавелеву кислоти, кальцій, холін, золу і флавонові речовини.

Калорійність рослини

Однією з найважливіших характеристик будь-якого продукту є його енергетична цінність. Калорійність селера залежить від його стану. У свіжому вигляді зелень і стебель овоча (100 г) містять близько 13 cal. Смажена або запечена рослина може нести в собі подвоєну енергетичну цінність. Калорійність селера у вареному вигляді або приготованого на пару і зовсім становить до 10 cal. Листя рослини практично не містять жирів і білка. Зате вуглеводів в овочі більше 2%.

Що стосується кореня селери, то його калорійність становить близько 32 cal. При цьому максимальна енергетична цінність спостерігається при смаженні. У цьому вигляді навіть без урахування спецій калорійність коренеплоду перевищить позначку в 50 cal на 100 г. Зате ця частина рослини багата на вуглеводи (до 7 г) і білки (до 1,5 г). Жири зберігаються на позначці в 0,3%.

Харчова цінна у селера нижче середньої. Рослина на 94% складається з води. З інших речовин найбільшу кількість займають дисахариди та харчові волокна. Вміст крохмалю - менше 0,1%.

Корисні властивості селера

На думку вчених, цей овоч є однією з найважливіших і безпечних культурних рослин для організму людини. Корисні властивості селера обумовлюються багатим складом вітамінів і мінеральних компонентів. Цікаво, що в овочі міститься унікальна речовина, названа лутеоліном. Воно виробляє не тільки протизапальний, а й значний омолоджувальний ефект.

Селер корисний для профілактики захворювань судин і серця, ЖКТ, нирок. Корінь рослини допомагає при порушеннях роботи ЦНС: сприяє поверненню душевної рівноваги, заспокоює в стресових ситуаціях. Сік овоча нормалізує процес обміну речовин, очищає кишківник, покращує еластичність шкіри. Настоянка з селера використовується для загоєння дрібних ран і гематом. Допомагає нейтралізувати біль і запалення при забоях.

Багато вчених впевнені, що саме селер здатний уповільнити процес старіння організму. Він має всі властивості, які допомагають клітинам протистояти негативному впливу зовнішнього середовища.

Рослина також вважається незамінним компонентом будь-яких дієт. Причиною цьому є низька калорійність селера при високому рівні вітамінів.

Крім того, у давнину овоч був невід 'ємною частиною "напою любові". Справа в тому, що в корені рослини знаходиться багато природного афродизіаку. Тому настій з нього цілком здатний відновити згасаючі почуття.

Негативна дія

Будь-яка частина рослини вкрай протипоказана до вживання вагітним на пізніх термінах. Також не рекомендується використовувати селеру в їжу під час грудного вигодовування. В іншому випадку у дитини, ймовірно, з 'явиться серйозна алергічна реакція, причому не тільки на цей продукт.


Не рекомендується часто вживати овоч людям з камінням у нирках. Селер буде провокувати їх активний рух. Наслідком стануть постійні болі. Обережність важливо дотримуватися і при захворюваннях шлунка, наприклад, при виразці або гастриті.

Варто розуміти, що рослина буде корисна тільки в помірних кількостях, інакше її споживання обов 'язково негативно позначиться на організмі.

Напрямки у застосуванні

Низька калорійність селера робить його незамінним елементом раціону для людей, які бажають скинути зайві кілограми. Дієтологи стверджують, що овоч здатний спалювати велику кількість жирових накопичень в організмі.

Кулінарія - ще одна область, в якій вкрай поширений селер. Відгуки домогосподарок показують, що ця рослина є унікальною харчовою добавкою. Нею можна приправити і гарячі, і холодні страви, закуски, соуси.

Нерідко вівоч використовується навіть у напоях. Коріння ж додаються в соління, супи, тушковані страви. За смаком рослина чимось нагадує картоплю. Добре поєднується з морквою і яблуками.

Рекомендації щодо зберігання

Листя рослини краще подрібнити і добре засушити. Зберігати рекомендується в прохолодному сухому місці. Оптимальним варіантом будуть дерев 'яні ящики.

Корінь і стебель селера потрібно зберігати тільки в подрібненому вигляді. Перед просушуванням овоч необхідно добре промити і нарізати тонкою соломкою.

Ще одним варіантом вважається засолка селера. Для цього потрібно подрібнити овоч і рясно посолити. Закочувати тільки після появи на поверхні банки соку.